top of page

Як вчитель економіки працюю над методичною темою "Ділові ігри на уроках економіки, як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів"

           Гра - це невід'ємна частина людського життя. Знаменитий вчений Йохан Хейзинг навіть написав книгу в 1938 році «Homo ludens» («Людина, що грає»), в якій він розмірковує про роль гри в життя окремої людини і в житті всієї людської цивілізації. Існує величезна різноманітність ігор - спортивні, інтелектуальні, комп'ютерні та ін .

Порівняно недавно в наше життя увійшли ділові ігри. Ділова гра імітує реальне життя, реальну професійну діяльність. Це дозволяє учасникам гри експериментувати, перевіряти різні способи поведінки і навіть робити помилки, які в реальності не можна собі дозволити. 
Багато вчителів у наш час шукають різноманітні форми проведення уроків, нові побудови навчальних занять, які відрізняються від стандартних. Щодня педагог стикається з різними ситуаціями, в яких він не може бути тільки виконавцем, а в кожному конкретному випадку повинен приймати самостійні рішення, бути творцем навчально-виховного процесу.  Педагогічна діяльність завжди передбачає творчість. Серед різних активних методів, які використовуються у навчальній практиці, хочеться виділити ділову гру, так як саме вона активізує розумову діяльність старших школярів, розвиває творчі здібності майбутніх вчителів. 
У ділових іграх на основі ігрового задуму моделюються життєві ситуації: гра представляє учаснику можливість побувати в ролі екскурсовода, вчителя, судді, директора і т.п. Використання ділових ігор значно зміцнює зв'язок (учень-вчитель), розкриває творчий потенціал кожного учня. Досвід проведення ділової гри показав, що в її процесі відбувається більш інтенсивний обмін ідеями, інформацією, вона спонукає учасників до творчого процесу. 

Коротка історична довідка

Вихідним матеріалом всіх ділових ігор, які можна розглядати як модель співробітництва та конфлікту, є рольова гра. Подальший їх розвиток - виникнення спортитвних, салонних ігор - пов"язаний зі зменшенням драматичного компонента. З виникненнням військових ігор драматичний компонент наростає. Прототипом військових ігор були шахмати ще в 1664 році. В 1780 році „військові шахмати" почали використовувати для підготовки офіцерів. Дошка в таких шахматах мала більше кліток та мала рельєф. Правила гри описувались математичними формулами. Такі ігри використовував Наполеон, програючи наступні баталії.

Перед другою світовою війною в Німеччині, США, Японії проводились військово-політичні ігри.

Пізніше розробляли ігри, які моделюють перерозподіл ресурсів в міжнародних відносинах. Тут використовують певний набір компонентів (простір, магазин, дошка), ігрові предмети, правила маніпулювання і розповсюдження інформації, початкова позиція, мета. Пізніше вводиться людський фактор (широта рішень, сила влади та інше). Для оцінки використовують математичний апарат теорії ігор.

           Вперше застосування ігор в господарській сфері було здійснено в 1932 році групою співробітників Ленінградського інженерно-економічного інституту. Персонал навчали освоювати новий вид продукції. Перша машинна гра створена в 1955 році в США. В 1957 році Американська асоціація управління розробила гру „Імітація рішень у вищій управлінській ланці". Тут вперше використано термін  ДІЛОВА ГРА.  В 1967 році ділові ігри застосовують у всіх школах бізнесу. Більшість з них - ринкові ігри, пізніше роблять внутріфірмові ігри. Учасники одержують можливість розвинути управлінські навики, навчитися приймати рішення. Нині кількість ділових ігор вимірюється тисячами різних за масштабами імітацій об"єктів (цех, галузь), приналежністю функціональному профілю (ринкові, виробничі), особливостями побудови.

Ігри включають психологічні дослідження, різні форми групової дискусії, методи колективної творчості, соціально-психологічний тренінг.

Ділові ігри дозволяють залучити до праці дітей з різним рівнем інтелекту. Гра дозволяє особливо виділитись дітям з фізичним рівнем інтелекту. Це діти, які вчаться через практику. Це те поле діяльності, де вони можуть виділитися, одержати похвалу.

 

Психолого-педагогічні принципи ділової гри

          Освіта - розвиток людини в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства. В більш ширшому значенні освіта - це процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, набуття умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду,моральних та інших рис особистості, розвиток творчих сил і здібностей.

Навчання - це цілеспрямована взаємодія учня і вчителя, в процесі якої засвоюються знання, формуються звички.

           Кожен педагог часом відчуває сумніви щодо вибору стратегії педагогічної діяльності, коливаючись між інформаційним (традиційним) і активним (проблемним) методами навчання. За традиційною меодикою процес навчання ведеться у формі монологу або діалогу: пояснює — учень слухає чи вчитель опитує — учні відповідають.

         У поняття активних методик навчання входять рольові, управлінські та навчальні ігри, соціально-психологічні, педагогічні й інші тренінги, комп'ютерні ігри — все те, що забезпечує максимальну спільну активність викладача і учнів — педагогіку співпраці.

І одними із найважливіших і найпроблематичніших є методики використання ігрових ситуацій у навчанні економіці для того, щоб діти з самого раннього віку змогли шляхом ігрового представлення входити у складний світ «дорослих» економічних відносин.

           Ця проблема дуже актуальна для всіх вчителів та викладачів з економіки і тому у даній роботі буде розглянуте питання щодо впровадження активних методів навчання, а саме методу ділова гра, в систему навчання, та їх використання у навчанні з економіки; суть ігрових методів, що використовуються у навчанні та наведені приклади ігор, що використовуються у навчанні економічним дисциплінам. Одним з видів активних методів навчання, які можливо використовувати на уроках економіки є ділова гра.

         Ділова гра - це метод імітації ситуацій, що моделюють професійну або іншу діяльність шляхом гри, за заданими правилами.

         Правила ділової гри визначаються обраною діяльністю. Одним з її варіантів є рольові ігри. Коли діти відіграють в «дочки-матері», вони точно імітують усі вхідні в гру ролі й не можуть від них відступати: так тато робить, дітям так поводитися не можна, мама повинна... і т.ін. Можливе використання ділової гри й в навчальному процесі. Наприклад, виходячи із сучасних ринкових умов життя, на заняттях з світової економіки можна провести ділову гру «Інтеграційні процеси у світовій економіці», у якій у процесі програвання ситуацій краще розуміється й освоюється складна для завчання термінологія, що вона позначає, сам характер інтеграційних процесів та діяльность інтеграційних об'єднань, їх місце й значення в ринкових відносинах. Така гра може бути організована й на етапі первинного закріплення матеріалу, і як узагальнення, і як певна форма контролю. У цьому випадку мова йде про самий стандартний варіант ділової гри. Такі варіанти, як організаційно-ділові й організаційно-розумові ігри й аналогічні їм, вимагають дуже серйозної спеціальної підготовки їх організаторів.

         Дослідники встановили, що при подачі матеріалу в такій формі засвоюється близько 90% інформації. Активність учнів проявляється яскраво, носить тривалий характер й «змушує» їх бути активними.

          Педагогічна суть ділової гри на тему «Інтеграційні процеси у світовій економіці» - активізувати мислення учнів, підвищити самостійність, внести дух творчості в навчанні, наблизити їх, підготувати до практичної діяльності. Головним питанням у проблемному навчанні виступає «чому», а в діловій грі - «що було б, якби...».

Ділова гра відрізняється від ігор-розваг тим, що у неї є «післядія». Коли учнями допущені прорахунки, вони починають розмірковувати над тим, «що я не зміг», «чого не розумію». Надзадачею гри є саме досягнення ефекту саморозвитку, самоосвіти, саморегуляції.

         Даний метод розкриває особистісний потенціал учня: кожен учасник може продіагностувати свої можливості поодинці, а також й у спільній діяльності з іншими учасниками.

Управління діловою грою як психолого-дидактичною системою має в своїй основі ряд принципів, наприклад, принцип реалізуємості, який полягає в тому, що керівник гри - вчитель, підкреслюючи складність задачі, повинен запевнити учасників - учнів у їх можливостях досягнення цілі, або принцип управління емоційно-інтелектуальним фоном, згідно з яким педагог створює і підтримує емоційно-інтелектуальний фон на основі урахування особистих інтересів та різного рівня готовності учасників гри, або принцип мажорності, який вимагає умов для зняття сором'язливості, скутості (умови везіння, жартівливі моменти) та ін. Наприклад, учні вибирають яку країну вони хочуть представляти на міжнародній арені; визначившись з країною, починається розгляд основних цілей інтеграційних об'єднань, вирішення основних питань до яких відносяться: створення сприятливого зовнішньополітичного середовища; рішення завдань торговельної політики; сприяння структурній перебудові економіки; підтримка молодих галузей національної промисловості і т. ін.

Ділова гра виконує навчаючі функції. Це форма знаково-контексного навчання, яка відтворює реальну ситуацію діяльності. Ці задачі створюють умови для зближення теорії з практикою, їх змикання у конкретних «виконавчих» задачах. Гра, як метод навчання, дозволяє ніби прожити конкретну ситуацію, вивчити її в безпосередній дії.

Весь процес організації ділової гри можна розділити приблизно на шість етапів:

I                етап — розробка гри, складання сценарію (організація гри, написання плану, розстановка меблів у класі, за для створення конференц-зали).

II              етап — організаційний: необхідно роз'яснити учасникам гри цілі та зміст, ознайомити їх із програмою та правилами, розподілити ролі, поставити конкретні задачі, призначити та вибрати експертів (журі), визначити регламент виступів. Ролі можна розподілити за бажанням;

III          етап — розігрування ситуацій і пошук рішення всередині кожної групи. Робота у групі може проходити у вигляді «мозкового штурму», дискусії, етап — міжгрупова дискусія: виступ учнів, захист ідей, проектів, взаємооцінки, «відкритий мікрофон»;

IV  етап — підбиття підсумків: аналізуються й узагальнюються результати (це роблять експерти), приймається загальне колективне рішення. При оцінці гри експерти (керівники) особливу увагу звертають на актуальність, реальність, економічність, оптимальність і оригінальність рішень;

V       етап досить складний: треба перенести досвід мислення діяльності із гри в реальне життя освітньої установи.

    Позитивне в застосуванні ділові ігри: висока мотивація, емоційна насиченість процесу навчання; підготовка до професійної діяльності, формуються знання й уміння, учні вчаться застосовувати свої знання; після ігрове обговорення сприяє закріпленню знань.

Негативним є: висока трудомісткість до заняття для викладача, він повинен бути уважним і доброзичливим керівником протягом усього ходу гри; більша напруженість для викладача, зосередженість на безперервному творчому пошуку, володіння акторськими даними; неготовність учнів до роботи з використанням ділової гри; труднощі із заміною викладача, що проводив гру.

Ділові ігри економічного спрямування

Ділова гра «Успішний бізнес»

Мета і завдання:

  • повторити правила обчислення відсотків, прийоми розв’язання текстових задач

  • навчити використовувати знання з теми до розв’язування економічних задач і будувати їх математичні моделі;

  •  створити умови для розвитку навичок колективного ухвалення рішень;

  • сприяти формуванню у підлітків свідомого і відповідального ставлення до своїх обов’язків, вчинків, власного життя та активної життєвої позиції, прагнення успіху;

  • розвивати пізнавальний інтерес до вивчення математики.

Учасники: ведучий, гравці - учні 9 класу, експерти – учні 10-11 класів.

Реквізити: мультимедійний проектор, банкноти ігрових грошей, картки для експертних комісій.

Час проведення: 45-60 хвилин.

Хід гри:

На початку гри вчитель вводить поняття «підприємець» і обговорює з учнями характерні риси  підприємливої людини. Обговорення супроводжується відеороликом.

Учасники гри об’єднуються в  групи  по 4-6  чоловік. Кожна група - підприємці, об’єднані спільною метою – отримання прибутку. Вони рухаються  економічним простором, вирішуючи різні проблеми і виробляючи стратегії успіху. Оцінюють роботу підприємств експерти - учні 10 -11 класів.

За підсумками діяльності  підприємства в рамках кожного з них, залежно від вибраної стратегії, експерт  зачитує характеристику компанії і повідомляє, яку суму установа заробила, а також виплачує гроші готівкою. Причому кількість зароблених підприємством грошей в обох колах фіксується на дошці.

Гра проходить у два експериментальні кола.

Обидва кола гри проходять за одними і тими ж правилами, але різняться складністю ситуацій.  Перемагає та команда, яка за підсумками двох кіл заробить більшу кількість грошей.

Підприємству необхідний стартовий капітал, який воно отримає взявши кредит у банку. Для цього команда складає діловий лист – звернення до правління банку з проханням про надання кредиту - 100 000 у.о. В текст листа повинні бути включені опорні слова із банківської лексики. Час виконання завдання – 3 хвилини. Найкращий варіант тексту листа із використанням найбільшої кількість слів із запропонованих, встановить послідовність участі команд у грі.

Банківська лексика: гроші, директор, банк, кредит, процент, ссуда,  комерція, строк виплати, вексель, розрахунок, депозит, пролонгація.

Учням пропонується на вибір наступні підприємства:

  • Бензоколонка 10 000 у.о.

  • Автопарк 85 000 у.о.

  • Бюро добрих послуг 6 000 у.о.

  • Ресторан 25 000 у.о.

Вчитель. Ми потрапили на аукціон, де йде розпродаж нерухомості. Ви бачите ціну, за якою продаються ці об’єкти. Ви можете їх придбати, сплативши 10% від суми кредиту в банк і розпочати експлуатацію цих об’єктів.

Крім основних підприємств присутнє агентство «Шанс».

Команди по черзі вибирають той чи інший заклад. Якщо підприємство належить іншій команді, то правильна відповідь на запитання принесе прибуток, у разі неправильної відповіді доведеться сплатити їй зі свого рахунку податок за відвідування. Якщо власність своя, то у разі невірної відповіді підприємство сплачує податок у банк. Бензоколонка вимагає за користування 20% своєї вартості, автомобіль – 40%, бюро добрих послуг – 30 %, ресторан – 15% . Якщо потрапили у агентство «Шанс», необхідно розв’язати задачу, заздалегідь підібрану вчителем і отримати ту чи іншу премію. 

 

 

Бюро добрих послуг

 

  • «Миття вікон». Провівши аналіз ринку, Петро Мило дізнався, що у районі, де він мешкає, є великий потенціал для початку бізнесу – мити в будинках вікна. Ціна послуги 5 грн. за вікно. Для початку роботи йому необхідно такі матеріали:

Відро                        4 грн.

Замшева шкіра         6 грн.

Рушники                   5 грн.

Драбини                   20 грн.

Страховка                50 грн.

Мило                         5 грн.

Реклама                    15 грн.

Знайдіть  точку беззбиткововості підприємства. Визначте який прибуток отримає підприємство, якщо вимиє 25 вікон, врахувавши, що кількість витрат не змінилася.

Відповідь: сума витрат підприємства становить 105 грн., щоб покрити витрати необхідно вимити 105 : 5 = 21 вікно – точка беззбитковості, загальний виторг від миття 25 вікон становить 25 * 5 = 125 грн., і витрати 105 грн., прибуток підприємства становить 125 – 105 = 20 грн.

 

  • «Перукарня». Андрій Стриж відкрив невеличку перукарню в якій працюють п’ять перукарів. Погодинна оплата праці становить 15 грн. Які будуть щоденні витрати власника на оплату праці, якщо робочий день становить 8 годин. Як зміняться витрати власника перукарні, якщо погодинна оплата труда зросте до 16 грн. і кількість працівників збільшиться до десяти.

Відповідь: 5 працівників × 8 годин × 15 грн. = 600 грн.

                   10 працівників × 8 годин × 16 грн. = 1280 грн.

Витрати зростуть на 680 гривень.

 

Ресторан

  • Чи не помилилися ви щодо ананасів? Спочатку підняли ціну на 15%, а потім знизили її на 15%. Дешевше чи дорожче стали коштувати ананаси?

Відповідь: ананаси подешевшали.

 

  • До вашого ресторану зайшла дівчина, яка мала бажання замовити вишукану страву вартістю 48 гривень. На жаль, їй не вистачає грошей. Якби до її грошей додати 60% цієї суми, тоді було б 48 гривень. Скільки грошей у  дівчини?

Відповідь:  у дівчини було 30 грн.

 

Автомобіль

  • (відеозадача) Повз вовка заєць проїхав зі швидкістю 8 км/год, через 1 хвилину вовк почав переслідування зі швидкістю 12 км/год через який час мотоцикл вовка наздогнав зайця?

Відповідь:  мотоцикл вовка наздогнав зайця через дві хвилини після початку переслідування.

 

  •  (відеозадача) Від першої зупинки тролейбус відправився зі швидкістю 60км/год. І продовжив свій рух зі швидкістю 40км/год. З якою середньою швидкістю рухався тролейбус, якщо вважати, що відстані між зупинками однакові?

Відповідь:   середня швидкість тролейбусу становить 48 км/ год.

 

Бензоколонка

  • Ціна 1 літру бензину становить 7 грн., а ціна 1 літру гасу 4 грн. Визначте, яке паливо є більш економічним, якщо на 100 км машина витрачає 7 літрів бензину або 10 літрів гасу?

Відповідь: витрати на бензин складають 7 літрів × 7 грн. = 49 грн.,

А витрати на гас -  10 літрів × 4 грн. = 40 грн.

49 грн. – 40 грн. = 9 грн. на стільки бензин дорожчий гасу із розрахунку 100км. 

 

  • Для перевозки вантажу двома видами транспорту витрати обчислюються за формулами

Y1 = 100 + 40x

Y2 = 200 + 20x,  де х – відстань перевозок (сотні км), Y – транспортні витрати (грн.) Який вид транспорту більш економічний ?

Відповідь:  для транспортування вантажу на відстань меншу ніж 500 км вигідніше користуватись першим видом транспорту,  а на відстань більшу 500 км – дешевше другим транспортом. Витрати на транспортування вантажу на 500 км однакові.  Відповідь можна проілюструвати на графіку.

 

Ділова гра

Я - майбутній підприємець

Мета: дати поняття про підприємницьку ідею, маркетингове дослідження, підприємницький ризик, конкуренцію, дати учням поняття конкуренції, підприємницького хисту та ризику, ознайомити з основами законотворчої бази для підприємців.

Формувати вміння логічно та нестандартно мислити, виділяти головне та робити висновки.

Виховувати зацікавленість у вивченні основ підприємницької діяльності, самосвідомість і громадську гідність.

Методи: розповідь, евристична бесіда, "круглий стіл", захист бізнес-проектів, консультації фахівців.

Обладнання: додаткова література, комп'ютери, таблиці, графічні схеми, роздавальний матеріал.

ХІД ДІЛОВОЇ  ГРИ

Перший етап. Організаційний момент, мотивація (до 5 хв). Оголошуються мета ділової гри та її місце в загальній темі "Сутність підприємництва".

1. Основні поняття даної теми.

2. Тестування учасників ділової гри на здатність займатись бізнесом.

3. Якщо б я був підприємцем.

4. Захист індивідуальних бізнес-проектів.

Другий етап (20-25 хв). Засвоєння нової навчальної інформації

1. Основні функції підприємництва. Учитель розповідає та розкриває основні поняття (мова вчителя дублюється на моніторі кожного учня).

«Підприємець» - це суб'єкт, який поєднує в собі новаторські, комерційні та організаторські здібності для пошуку й розвитку нових видів і методів виробництва, а також нових благ, якостей та сфер застосування капіталу.

Звідси й підприємництво - тип господарської поведінки підприємців з організації розробок виробництва та реалізації благ з метою отримання прибутку й соціального ефекту.

Водночас слід зазначити, що підприємництво - це особливий вид діяльності, і ця особливість характеризується такими ознаками:

Це самостійна діяльність, діяльність "за свій рахунок". Головне, на чому тримається підприємницька діяльність, це власність підприємця.

Це ініціатива, творча діяльність. Основою здійснення підприємницької діяльності є власна ініціатива, творчо-пошуковий, інноваційний підхід.

Це систематична діяльність. Підприємницька діяльність повинна бути постійною, пов'язаною з відтворювальним процесом та обов'язково офіційно зареєстрованою.

Це діяльність, яка здійснюється на власний ризик, під власну економічну (майнову) відповідальність.

Метою підприємницької діяльності є одержання прибутку чи власного доходу.

Отже, можна зробити узагальнююче визначення підприємництва. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична діяльність господарюючих суб'єктів з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, яка здійснюється на власний ризик з метою одержання прибутку або власного доходу.

Підприємливість - це здатність до самостійних, неординарних, нетипових дій господарюючих суб'єктів. Тому в умовах ринку практично всі люди мають бути підприємливими, але це не означає, що всі повинні й можуть бути підприємцями. Як засвідчує світовий досвід, тільки п'ять-вісім відсотків населення є представниками підприємницьких кіл.

Далі учасникам гри пропонується пройти тестування на здатність займатись бізнесом (кожний учень отримує на свій комп'ютер завдання з тестом і відповідає на запитання).

1. Чи поводитесь ви наодинці так, як і тоді, коли за вами спостерігають?

2. Чи вважаєте ви себе здатним стати головою сім'ї?

3. Чи вважаєте ви хитрість хорошою та корисною рисою?

4. Чи можете ви розпочати розмову на вулиці з незнайомою людиною?

5. Чи знаєте ви, який колір сьогодні в моді?

6. Чи їдете у транспорті без квитка, якщо забули вдома проїзний?

7. Чи заздрите успіху ваших знайомих?

8. Чи звертаєтесь на «Ви» до ваших старших за віком родичів?

9. Чи здатні ви усно швидко обчислити, скільки буде 3 % від трьох відсотків?

10. Чи приходите вчасно в кіно?

11. Чи приходите вчасно на побачення?

12. Чи вважаєте за потрібне давати чайові?

13. Переживаєте, якщо вас обрахували на 1 грн?

14. Чи пам'ятаєте дату народження свого вчителя?

15. Чи сідаєте в міському транспорті на будь-яке вільне місце?

16. Чи сідаєте в таксі тільки на заднє сидіння?

17. Чи любите робити записи у книгу скарг?

18. Чи вважаєте, що завжди достатньо лише одного попередження?

19. Чи знаєте, які грошові одиниці існували у Стародавньому Римі?

20.Чи зможете залишити валізу на вокзалі під наглядом зовсім незнайомої людини?

Повністю позитивна відповідь на кожне запитання дає 10 балів, повністю негативна - 0 балів. Проміжні відповіді оцінюються "на око" між 0 і 10 балами. Наприклад, якщо ви з десяти своїх учителів пам'ятаєте дату народження тільки одного, відповідь - 1 бал. Якщо відповідь на яке-небудь запитання для вас є складною - 5 балів. Склавши всі свої бали, ви звертаєтесь до ключа тесту.

Ключ до тесту:

  • 120-200 балів - ви природжений бізнесмен. Якщо ви отримали ці бали в результаті підглядування у відповіді, вирахуйте 80 балів та орієнтуйтесь на новий результат.

  • 110-119 балів - ви володієте не всіма потрібними якостями бізнесмена, але у вас є реальні шанси досягти успіху в бізнесі; деяку допомогу при цьому вам нададуть роздуми про причини втрати балів.

  • 50-90 балів - видно, у бізнесмени вам не вибитись, але, судячи з усього, ви правдива, порядна людина, у вас непоганий характер, так що не все втрачено в житті.

Кожний учень підраховує бали, отримані ним під час тестування, і виявляються групи учнів у кожній градації здатності до занять бізнесом.

Далі вчитель підбиває невеликий підсумок.

Сутність підприємництва більш глибоко розкривається через його основні функції:

  • інноваційну (творчу) - генерування та реалізація нової комерційної ідеї;

  • ресурсну - мобілізація матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних та інших ресурсів;

  • організаційну - реєстрація підприємства, організація виробництва, збуту, реклами тощо;

  • стимулюючу (мотиваційну) - формування мотиваційного механізму ефективної та корисної праці.

Основні поняття та терміни учні записують у зошит.

Третій етап (50-55 хв). Якби я був підприємцем. Творча та самостійна робота учнів

На попередньому уроці старшокласники отримали домашнє завдання - скласти власний бізнес-проект (індивідуально або у групі) за таким планом:

  • яку сферу підприємницької діяльності ви вирішуєте вибрати і чому;

  • назва вашого підприємства;

  • адреса;

  • хто буде керувати справою (одна людина, компаньйони, виконавчий директор);

  • кількість працюючих на даному підприємстві;

  • які проблеми можуть виникати при підприємницькій діяльності в даній справі (конкуренти, попит, ринок збуту тощо).

Далі учні по черзі представляють свій бізнес-проект і захищають його перед колегами. Захист кожного бізнес-проекту проходить за допомогою комп'ютерної техніки, а також мультимедійної установки.

При розгляді бізнес-проекту вчитель та учні ставлять запитання й вирішують кілька важливих моментів:

  • чому саме цей вид комерційної діяльності вибрав учень?

  • які перешкоди можуть виникати при створенні підприємства?

  • конкуренція (дуже важливий момент, тому що практично немає справи, в якій немає конкурентів, але треба вирішити, як краще представити свою діяльність).

Після обговорення вчитель підбиває підсумок і робить резюме, а потім виставляється оцінка. Дуже добре, якщо батьки учня вже мають власну справу й даний проект уже пройшов практичне випробування. Якщо є можливість, можна запросити на урок людину, яка має практичний досвід у бізнесі й може поділитися своїм досвідом.

 

 

 

 

bottom of page